[b][color="#003cff"]
Розкажіть вашим дітям,
Передайте онукам,
Як вже четверть століття
Помираєм у муках.
Як стогнали від ката,
Наші змучені душі,
Як кидали за грати,
У криваві калюжі;
Перевертні огидні -
Зло отруйне, пекельне …
Ми втомились від злиднів,
Від задухи пустелі,
Від знущань і цькування,
Від неволі, диктату,
Як надія остання,
У хаосі розбрату
Зникла. Віра в майбутнє.
Лише іскра в нас Божа,
Ще пульсує могутня,
Перед строєм ворожим…
Розкажіть нашім дітям,
Передайте онукам,
Як вже четверть століття,
Ми під владою круків;
Чорних, хижих як нічка,
Безпросвітна в безодні,
Де святе все і вічне,
Гине, у беззаконні…
Розкажіть всьому світу:
Беларусь моя жыве!
Як пручалися гніту,
Як всі вірили в диво.
Як ожила у співах,
Рідне слово і мова.
Беларусія жива,
В стягах біло-червоних!!!
[/color]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: CONSTANTINOPOLIS