Квітнуть мальви в моім ріднім краі,
У селі , де вся дорога в споришах.
Душа ,як птах у небеса злітає
Й зорить здалля на цей блаженний шлях.
Сільська дорога польова, як стрічка,
А порох,що на сонці , аж пече...
Вдалині видніється он річка,
І мальви сиплять цвіт свій на плече.
Вона мені знайома , аж до болю...
Тут бігали в дитинстві вечорами,
До храму йшли, бабусенько , з тобою,
З роботи виглядали батька й маму.
Тут бабця мого тата зустрічала
З доріг війни кривавих і тяжких .
Братів й сестер-переселенців виряджала,
І кожен раз молилася за них.
Та невеличка польова дорога
Бачила радість, горе і біду...
Та все вела до рідного порога,
По ній я знову до родини йду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885922
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 14.08.2020
автор: Калинонька