Природа - храм, тут літургію править,
Сам Бог, що нам її подарував,
Та як себе поводимо ми в храмі,
Чи вже про сором не відомо нам.
Що нам святе? Що душі відчувають?
Молитви завчені наче вірші - мана...
Жаль, "Вірую" і "Отче наш" читають,
Віри не маючи гірчичного зерна.
Прости нас, що забули ми про Тебе,
За все, що вже збулось і не збулось,
Ти ще над нами все тримаєш небо,
В надії, що покається з нас хтось.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: синяк