Вічноцарський Пантелеїмон-цілитель

   
             Поема


                               Святому  вмч  Пантелеїмону
                               в  любові
                               присвячується


1

«світло»  ввімкнулося  —  псевдозелене
в  «світлі»  танцюється
                               псевдозелено
Дай  мені,  Боже,
в  обійми  по-справжньому
дуже  зеленого  клена
так,  вже  Цілитель  шукає  причину
                               незриму
телепень
вдруге  єврей  президент-і-свідомий  обманник
може,  і  перший  і  другий  —  нехай
                               вже  без  мене...
мабуть,  що  їх  таки  дуже  вже  скоро  не  стане
і  лікарі  світу  топчуть  всі  вислідки
                               й  псевдо  —  отримують
от!  —  а  цілитель  знаходить
                               причину
                               незриму
о  ти,  цілителю  Пантелеїмоне,
і  як  мене  тягне  до  тебе!!
ти  як  струна
                               од  землі
                               аж  до  неба
світла  струна  —  об  яку  розрізається
всяка  причина  —  як  треба!
«Лиш  Христос  —  уся  слава  і  сила!!!»
так,  це:
вже  в  дуже  чистому  місці  —
чиста  мама  тебе  народила!!
так,  це:
ти  не  вбив  свою  матір  в  тьму  віків  —
вона  не  відмовляла,
а  —  благословила!


так  —  благословення  може  спинить
й  може  вмить
кликнуть  й  дати  із  Неба
                               всю  силу!!
тож  чи  гроші  —  чи  Бог,
хліб  —  чи  благословення
у  долю  вступило!!!
Мати  Божа!!!  хтів  в  порошок  і  на  мило  —
перетерти  усіх  я  —  аби
Ти  —  їх  зцілила!!!
Мати  Божа!  але  в  Бога  дерзанням
така  думка
цілий  світ  (цілий  світ,  Божий!)
в  якімсь  слові  навряд  чи
                               живила!
Окрім  успіху  Бога!  —
Який
все  ж  проклюнув  в  мені...

і  повзуть  десь  убік  вже  одні
й  така  думка  —  «без  мене  обійдуться  дні...»
То  і,  псевдозелене,    від  Вічнозеленої  Трійці
                               фатальне  отримуй...
І  поріжеться  світ
бо  Причина  —  причину
             вливає  у  музику
             чуйну(!!)
             до  пори  ще
             незриму


2

Якраз  писати!  сильним  світом
якраз  писати!  —  гостро  й  світло
зі  світом  це...
                               під  місяцем
і  сформувалось  літо
й  світом  —  якраз  оволоділо  літо!
якраз  —  смиренно  володіти  —  звідти  —
як  Бог
                   всвітить
над  діжею  дарів  мелькають  лікті
й  сонце  тепло  все  носить  даром
течуть  мастила
й  скипідари
і  шапка  тепла  літа  —  парить!
аж  гарно
якби  то  хто  нам  по  дорозі
                               не  був  несений
й  можливостями  аж  не  шпарив
то  долу  володіти  б
звідти  як  Бог
                     всвітить


А  яке  літо!
якраз  писати!  —  гостро  й  світло
як  терпко  володіти  світом!
в  нас  дзвін
вмикається  для  чогось
вранці  —
що  каже  дзвін  під  літні  танці?
якраз  розписувати  стіни  теплі
                               світу
якраз  писати!!  й  сильно  —  й  світло
гостро  вмикатись  у  кучері  світу!!


3

і  Бога  бачиш  —
й  себе  й  літо!

09.08.2020,  з  причастям,
Київ
Св.  вмч  Пантелеїмон  —
і  нас  наближує!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович