Серпнева увертюра

Прошу  тиші!  Серпень  починає
Увертюру  осені  писати,
Ще  куліса  лісу  затуляє,
Й  прикрашають  світ  -зелені  шати.

Зорепади,  як  стрімкі  софіти,
В  небесах  мелькають  до  світання,
Прикрашають  небо  в  самоцвіти,
І  пророчать  здійснення  бажання.

З  кожним  днем,  мов  фарби  на  картині,
Жовкнуть  й  сохнуть  трави  декорацій,
В  бур’янах    вітрець    у  павутині
Струни  мучить  в  прагненні  овацій.

Десь  дзвенить  ранкова  прохолода,
Спів  птахів,  неначе  флейти  трелі,
Змінюється    в  золото  природа,
Умивається  в  росі-купелі.

Прошу  тиші!  Серпень  нам  заграє,
Стриману  осінню  увертюру,
Потім  вітер  листя  позриває  ,
І  розвіє  світом  партитуру.

13.08.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч