помовч. ти завжди базікаєш, і завжди – занадто голосно,
я бачу, що ти не вписуєшся в контекст мого сьогодення.
я навіть не можу повірити, бляха, в твоє існування!
я викреслив тебе зі свого перегрітого клятого мозку.
ти – занадто всіляка. ти швидко спалахуєш,
і моментально згоряєш;
ти приходиш завжди невчасно,
і так само невчасно зникаєш,
ти взагалі постійно не тут, невідомо де.
дитино, ти думала, ти нереально класна –
ні, ти не класна. не знаю, з якого ти класу, маленька,
та не з мого, це точно. це – дуже сумно. чому?
ти виводиш мене з рівноваги, нехай мене пограбують,
я не дам тобі навіть, трясця, на метро! маршируй до мами.
дитино, я не жартую! це буде чудово й правильно.
ти не брешеш, не б'єшся, не сваришся.
– це добре, та це не все!
ви можете усміхатися по-дурному природно й щиро,
та це ще не все: ваш стиль – ви зовсім не маєте стилю.
ви – страхітливо занедбана. ви змарнували час,
відведений вам на освіту. надолужити цього не можна.
так чи инакше колись вам доведеться постати
перед фактом. це ж сором! ви навіть не маєте глузду
замкнутися в хаті, коли надворі – туман чи дощ.
це, може, якась романтика, якесь дитяче геройство?
але ж ви не дитина, кице. ви – просто цікава кицька
no class, motörhead
https://www.youtube.com/watch?v=fg_bWlmbeb0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Alisson