Незакінчений роман

Ти  запізнився,  а  я  так  чекала,
Лишивши  всі  думки  на  самоті,
Але  про  біль  твою,  я  і  не  знала,
Яку  ти  все  ховав  в  своїй  душі

Боявсь  розчарувань,  які  в  тії  ро́ки
Коли  ще  незнайомими  були,
Ти  бережно  ступав,  робивши  кроки
Чарівної,  найкращої  весни

Трава  купалась  в  росяній  забаві,
Сади  несли  п"янкий  духмяний  квіт,
А  в  нас  були  шляхи  зовсім  незнані,
Немовби  розділяла  мить  століть

Думки  сплітались  у  чітку  ідею,
Змагались  із  реальністю  і  сном,
Як  ніби  влаштували  епопею
За  нашим  незачиненим  вікном

Дерева  сперечались  із  кущами,
Відштовхуючи  все  на  задній  план,
Життя  спліталось  з  нашими  думками,
Писавши  незакінчений  роман.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик