Бенефіс підслуханої, Бо зна де, думки...
А далі ніч...і може прийде казка...,
А от як ні? Тож зійдуться жахи,
Які все знають про мої гріхи
І візьмуться знущатись до поразки,
Аж поки я, не наковтавшись сліз,
Зірвуся з місця й закричу угору..
Облиш мене...., а ну йди геть, потворо,
Хто б ти не був.., чи янгол,чи то біс.
І буду жити, й віритиму в краще,
Хоч зараз і не солодко мені...
Вже досить нісенітниць й маячні,
Нехай вони поринуть у вчорашнє...
І стане день, неначе чистий лист...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Вєтка Миловець