[i][b]Коли чекали люди свіжих див,
В лютневий день рясної сніговії,
Нас, двох з тобою, поблагословив
Карат сльози із маминої вії.
Усе дитинство, юність і життя,
Непройдені і пройдені дороги,
Де було все: і будні, і свята,
І цілий всесвіт кинутий під ноги.
А в ньому стільки ніжності й тепла,
Дитячих мрій без запитальних знаків,
Поділена цукерка і... сестра,
У розпалі цвітінь червоних маків.[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Лілея1