Був тільки голос…

Тіні  пливли  в  сірих  сутінках  стелі...
Вечір  повільно  вбирався  у  шати...
Може  це  сон  був,  нічні  акварелі?
Дивна  ілюзія  в  межах  кімнати?

Був  тільки  голос  твій...  Скрізь  і  усюди
Звуків  стрибали  розсипані  ноти...
Сходило  сонце  маленьке  у  грудях  -  
Ніжності  щирої  приязний  дотик...  

Гамір  стихав  переливами  терцій...  
Вслід  розчинявся  і  вечір  спекотний...  
Лився  із  келиха  ночі  у  серце
Голос  твій,  ніби  нектар  приворотний...

Звуки  кружляли,  такі  невагомі...
Образ  ліпили  твій  з  пилу  нічного...
В  цілому  світі,  як  в  тихому  домі,  
Був  тільки  голос...  І  більше  нічого...  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Просто Тетяночка