Тіні пливли в сірих сутінках стелі...
Вечір повільно вбирався у шати...
Може це сон був, нічні акварелі?
Дивна ілюзія в межах кімнати?
Був тільки голос твій... Скрізь і усюди
Звуків стрибали розсипані ноти...
Сходило сонце маленьке у грудях -
Ніжності щирої приязний дотик...
Гамір стихав переливами терцій...
Вслід розчинявся і вечір спекотний...
Лився із келиха ночі у серце
Голос твій, ніби нектар приворотний...
Звуки кружляли, такі невагомі...
Образ ліпили твій з пилу нічного...
В цілому світі, як в тихому домі,
Був тільки голос... І більше нічого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Просто Тетяночка