[color="#0011ff"][b]Літо сонцем все не натішиться,
Хоч без нього - яке ж то літо?
Так, без нього - все раптом зміниться -
Буде інше щось з деревом й квітом...
Мама дітками так пишаєтья...
І без діток - вона просто жінка.
А з чужими дітьми як грається,-
Видає зразу поведінка.
Мама - літечко, діти - сонечко...
А роки все спішать. І доля
Несе келих, що щастям повниться,
За врожай із життєвого поля...
[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: zazemlena