Мовчить народ, мов перед ешафотом,
Підвішена на гак його душа,
Щодень нові синів загиблих фота
І covid Землю ще не залиша.
То що ж чека народ і Україну? –
Катують мозок день і ніч думки, –
Невже дозволить волі він загинуть?
Невже перевелися козаки?
Вердикт із Мінська шлють сивоголові*,
З ним згодитись не може патріот,
Бо розуміє: слово – не полова…
Чому ж ти без’язиким став, народ?
Невже хворобі мовчазній піддався
І станеш знов отарою овець?
А чи заснув? Народе, прокидайся,
Поки ще Україні не кінець!
9.08.2020.
* – Леонід Кравчук, Вітольд Фокін – члени ТКГ по Донбасу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Ганна Верес