Дозрівають яблука в саду,
Налилася соком – медом слива.
Я в думках щодня до Тебе йду,
І від того, я уже щаслива.
Стежка – безкінечна течія,
Стелеться лугами та полями.
Не питай – «Чекаю Тебе я?,
Чи кохаю, як колись, без тями»,
Небо в зорях рясно розквіта,
Дні летять, спішать на зміну ночі.
А душа весь час кудись літа,
Щоб коханню глянути у очі.
Я в думках щодня до Тебе йду,
Від омріяних побачень я щаслива.
Хоч немає цвіту вже в саду….
Пахнуть яблука і дозріває слива…
10.08.2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Валентина Рубан