Вона чекала цього дня… О, як чекала!..
Хоча очей на ніч одну – для неї мало
Та цей мурашками по спині ніжний дотик
Флюїди щастя ніс у душу, як наркотик.
Палкі обійми дарували насолоду,
Топилось серце в відчуттях, не мало броду.
Вуста всю волю випивали по краплині
І чари сипали ці очі сині-сині.
Не раз хотіла розірвати це кохання,
В душевнім полум’ї згорали намагання.
В його долонях світлячками квітли зорі,
Вона ж запалювала їх в нічнім просторі.
Світанок тихенько їм стукав у віконце,
Нектару радості - ще трішечки, на денце…
На клапті душу розривали ці прощання
Цілунок зустрічей – чекання й знов чекання…
Л.Г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Олеся Лісова