Тенор Сліпака з-за хмар дзвенить

Він  поспішав  назустріч  славі  й…  смерті,
Бо  ж  Україну,  як  ніхто,  любив
І  смертю  власною  не  дав  Росії  стерти
З  лиця  землі  її.  Але  ж,  якби…
Якби  не  ця  війна!  Чарівний  тенор
Не  раз    вже  світ  собою  сколихнув.
Пісні  його,  мов  солов’їні  трелі,
Але  ж  зустріли  на  шляху  війну.

Війна  завжди  єднає  побратимів.
Стає  й  він  «правосеком»  неспроста,
Дорогами  війни  пройшов  крутими,
І  місія  його  була  свята:
Знав,  що  не  втримать  волі  на  припоні,
За  неї  і  приїхав  воювать,
Та  куля  снайпера  чомусь  була…  сліпою  –
Того  убила,  хто  мав  жить,  співать…

Герой  не  вийшов  цього  разу  з  бою
За  Україну  (був  її  дитям),
Душа  його  освячена  любов’ю,
Тепер  пізнала  космосу  буття.
Зорею  ставши,  ангелам  співає
І  Україну  рідну  прославля,
Не  раз  герої  поряд  з  ним  ставали,
Й  нових  іще  народжує  земля.

Настане  час,  коли  зірки  засяють
Вже  вільній  Україні  –  без  війни  –
Пісні  нові  цей  світ  заколисають.
А  тенор  Сліпака  з-за  хмар  дзвенить…
8.08.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Ганна Верес