Тремтить мереживо літа

Тремтить  мереживо  літа,
Мені  б  лише  душу  зігріти,
Чому  ж  так  багато  горя,
Душа  втомилась  від  болю.
Рве  павутинку  вітер,
Яскраві  ще  літні  квіти,
Десь  мак  над  окопом  квітне,
Війни  не  існує  для  літа.
Вже  скільки  таких  серпнів,
Жнива  тут  лише  для  смерті,
В  молитві  свій  біль  ховаю,
У  Бога  про  мир  благаю.
Два  фронти  -  війна  в  країні,
У  душах  й  серцях  -  руїни,
Добробут  -  нові  могили,
Єднаймося  -  тануть  сили.
На  перемовинах  -  старці,
На  себе  надіятись  варто,
Як  мантру  повторюю  знову,
Один  лише  шлях  -  ПЕРЕМОГА!
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: синяк