Хай несе тобі вітер нічний мої поцілунки,
Не забудь відчинити вікно, і лягай засинай.
А у снах ти в обіймах своєї рудої чаклунки
Так притиснувся міцно – емоції б'ють через край.
Ми злилися у танцю, запалені знов почуттями.
Грають музику подихи й шепіт у цій темноті.
Затанцюй мене до божевілля! Кохай до нестями!
Тільки ти запалив цей вогонь у моєму житті.
Відчуття всі змішали ми на сутінковій палітрі,
Я кричала, звивалась, і рвалося серце з грудей.
Наші запахи солодко перемішались в повітрі,
Ми робили багато таких божевільних речей.
Але сон цей скінчиться, настане яскравий світанок,
Тільки згадка лишиться про танець нестримний вночі.
Я тебе цілувала, й лишила тобі наостанок
Мій відбиток щоки на твоєму міцному плечі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Ася Оксамитна