ПРО КОХАННЯ

Подививсь  він  на  неї  –  зовсім  не  
ідеал,
Ну  звичайна…без  всяких  експресій.
Не  красуня  вона,  а  як  покохав  –  
Щиро,  ніжно  й  душа  без  агресій.

Заспокоїла  чимось,  повірив  навік...
Мила  жінка,  яких  аж  мільйони...
Тільки  з  нею  той  спокій,  що  в  душу
проник
І  не  вірить  уже  в  забобони.

Хоч  роки  і  не  юні,  а  тріпоче  душа,
Забаганка  це  долі  і  щастя.
Скільки  ж  било  життя,  як  топтало
життя,
А  із  нею  він  тільки  зостався.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: