Дими

Весна  буяла  в  тридцять  сьомім,
Гули  в  садочку  ще  хрущі.
Та  вже  стояли  в  ряд  вагони,
Як  смерть  в  холодному  плащі.

Дими  стелилися  по  шляху,
Хати  палали    й  хутори.
І  небо  плакало  від  жаху,
Кіптява  падала  згори.

Тв.рці  ю.ей.ької  системи,
Крив.ві  вип.взли  з  куб.а.
Сагрин,  Гарайці,  Холм,  Перемишль,
Були  зачищені  до  тла.

Вигнанці  мерли  в  непокорі,
Журавки  бідні…  у  петлі.
Раділо  вип..од.я    м.нори,
У  Вашингтоні  і  Кремлі.

Зчорніли  хмари  в  Закерзонні,
Прокльони  сипались  з  легень.
Були  причини  ж  бо  відомі,
Вкраїнців  різали  під  пень.

Та  скілько  ж  ще  нам  тих  гулагів,
Голодоморів,  воєн…  гроз.
За  що  ж  одному  стільки  жахів,
Чи  то…  Украйни  діагноз?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Волиняка