Весна буяла в тридцять сьомім,
Гули в садочку ще хрущі.
Та вже стояли в ряд вагони,
Як смерть в холодному плащі.
Дими стелилися по шляху,
Хати палали й хутори.
І небо плакало від жаху,
Кіптява падала згори.
Тв.рці ю.ей.ької системи,
Крив.ві вип.взли з куб.а.
Сагрин, Гарайці, Холм, Перемишль,
Були зачищені до тла.
Вигнанці мерли в непокорі,
Журавки бідні… у петлі.
Раділо вип..од.я м.нори,
У Вашингтоні і Кремлі.
Зчорніли хмари в Закерзонні,
Прокльони сипались з легень.
Були причини ж бо відомі,
Вкраїнців різали під пень.
Та скілько ж ще нам тих гулагів,
Голодоморів, воєн… гроз.
За що ж одному стільки жахів,
Чи то… Украйни діагноз?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Волиняка