Віконце

Віконце  янгол  прочинив,
Ввірвалась  в  плин  яскравим  скерцо.
Довкруж  тугу  заполонив,
Солодкий  спів  сопрано-меццо.

Як  плин  широкої  ріки,
Озвався  смуток  почуттями.
І  ожили  гаї  й  луги,
Життя  наповнилось  піснями.

Теплом  вростати  у  віки,
Злетіла  вдаль-увись  з  вітрила.
Як  вишиванки  й  рушники,
Собою  світ  заполонила.

 Серденько  рвалося  з  грудей,                        
Лилось  щербетами  із  глека,
Нектар    єлейний  для  людей,  
Несла  в  світи    любов  лелека.

Ти  дар  Богів…  -  не  забувай!
Твої  пісні…  -  медові  ліки,
Живи,  пиши,  твори,  співай,
Тебе  чекає  світ  великий,

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Волиняка