Дими стелилися по шляху,
У клаптях падали згори.
І небо плакало від жаху,
Хати палали й хутори.
Весна була у тридцять сьомім,
Шуміли в вишеньках хрущі.
Дітвоха бавилися в домі,
Що жде не знали їх в Польщі.
Сьогодні пишуться поеми,
Худоба плакала й ревла.
Сагрин, Гарайці, Холм, Перемишль,
Були зачищені до тла.
Були причини ті відомі,
Кому було до тих вишень.
Вкраїнців нищили свідомо,
Асиміляція під пень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Волиняка