Пам'ять снить, я неначе у сні,
Буйно липи цвітуть і віоли.
І дівчата… співають пісні,
Йдемо босі стежками до школи.
Зринув з кузні малиновий дзвін,
В кублі бусли як ті купідони.
Ув’язались й собі в передзвін,
Одягнули для понту кальсони.
Туман спав для ріки край села,
Виганяли… на пашу корови.
Безтурботна, щаслива пора,
В прохолоді стрічала з діброви.
Незабутні ті роки шкільні,
Дотепер в моїм сні кольорові.
Закарбовані там в глибині,
У серденьку довіку з любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Волиняка