Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…
Тебе у ній підніс аж до небес –
ту милу, ніжну, лагідну, ласкаву…
Я вигадав кохання бенефіс
і пристрасті, і сміх, і поцілунки…
Та вигадка згубилась між куліс,
коли життя з‘явилось з-за лаштунків…
Розтанула уява мов туман,
немов імла, як в мареві зірниця.
Від тебе залишився лиш обман…
Хай еротичний, та яка різниця?!.
08.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Олександр Мачула