Я не вірила тим словам,
Не відчула і серця стук.
Він, можливо, мене й кохав,
Та вже знала я біль розлук.
Все було, ще пекло
Й не загоїлось стрімко,
Вітер в душу проник мою
непросту.
У житті є моменти,
Котрі не забудуться швидко.
Треба бути, не скніти,
Жити й бачить мету.
А кохання вже зовсім не треба…
Хочеш віриш – не віриш
Його тим словам.
Він хотів бути поруч,
А я так знітилась,
Бо не знала чи буду щаслива
я там…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2020
автор: