надовго

[i]аллі  висоцькій
кирилові  діоскурову
анні  к[/i]

і  ти  як  тоді  сидиш  -  одинак  в  диму
даєш  мені  усміх  впевнений  що  візьму
-  надовго  цей  тип  завис  наче  взрів  мару
і  я  берусь  пам'ятати  дим  до  "помру"
й  пишу  коли  згад  лоскоче  мені  живіт
привіт

як  і  тоді  в  ластовинні  кульбаб  газон
укотре  ввижаєшся  -  димний  мій  робінзон
надовго  цей  тин  під  серцем  не  напролом
бо
а  просто  переступи  і  зніми  шолом
зніми  цей  шолом  зі  снігу  будь  мій  Синай
впізнай

і  скільки  б  не  йшов  -  мине  не  одна  зима
та  вітер  про  тебе  пісню  знов  надима
надовго  цей  ти  мов  каменем  хто  затис
і  мушу  прийти  до  тебе  колись  прийти  з
натхненням  що  завинив  тобі  тож  бодай
згадай

згадай

2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: Голоси