Життя в корчмі (з вагантів)

В  шинку  п'янку  ми  поча̀ли,
що  нам  горе  та  печалі?
Є  прикраси  в  нас  із  зерні,  
що  ще  треба  у  таверні?  
Як  життя  в  корчмі  проходить,  
доки  гроші  є  в  народі,  
як  наповните  мій  келих,  
розповім  про  час  веселий.

В  ігри  тут  на  гроші  грають,  
наливають,  випивають,
грають  тут  у  кості  й  карти,  
притуляючись  до  кварти.  
Хтось  роздягненим  уходить,
хтось  собі  поновить  одяг.
Не  злякає  навіть  смерть,  
доки  є  в  кишені  зернь.

Кину  кості  на  удачу,  
заплачу̀,  або  запла̀чу.
Тост  мій  тим,  хто  в  буцегарні,
другий  тост  мій  друзям  гарним,
ще  два  тости  –  за  дівок,  
п'ятий  вип'ю  за  шино̀к,  
шість  –  за  хлопців  п'ю  розбійних,
сім  –  за  праведних  покійних,

восьмий  –  за  братів  гулящих,  
а  дев'ятий  –  за  бродячих,    
десять  –  тим  хто  в  морі  дальнім,  
за  посварених  п'єм  далі,  
п'ємо  за  мандрівників,  
також  за  паломників,
а  за  папу  й  короля  
п'ю  підвівшись  без  бриля̀.  

П'є  хазяїн  і  хазяйка,  
п'є  і  братія  і  шайка,
п'є  і  цей,  і  той,  і  енний,
п'є  і  бовдур,  п'є  і  вчений,  
п'ють  тверезий  і  п'яничка,  
п'ють  і  вдень,  п'ють,  коли  нічка,
п'ють  єпископ  і  вельможа,  
п'ють  хто  може  і  не  може,

п'ють  відлюдник  і  ватажник,  
п'ють  і  чахлий  і  вантажник,  
п'ють  старий  і  молодий,  
п'ють  і  товстий  і  худий,  
разом  з  бабкою  п'є  дідка,  
п'є  нектар  від  квітки  бджілка.  
В  пекло  всі  сухі  закони  –
хлебчуть  тисячі,  мільйони!

По  сто  кіл  обходять  чаші  
і  не  сохнуть  пельки  наші,  
від  суботи  до  суботи  
ми  не  знаємо  турботи.
Вік  без  хліба,  вік  без  шуби,  
«мудрим»  людям  ми  не  любі,  
та  відступить  хвиля  зла,  
бо  весна  души  прийшла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: Анатолій Костенюк