Захиснику

Піт  стікає  з  лиця  
спокійного  захисника.
Серце  згадує  дім,  
а  руки  справно  працюють.

Він  милий  й  коханий
весь  час.
Коли  сам  брудний.
Спітнілий  до  нитки.

І  на  межі
аби  не  зірватись,
колише  в  уяві  
малечу  свою.

Кожну  хвилину  
не  сам.
Зброя  то  жінка,
тримає  весь  час.

Товариш  то  брат.
Разом  до  перемоги.
Ворога  виб'ють,
і  страх  наведуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Etotak369