УСЕНЬКИЙ ВЕЧІР

Усенький  вечір  неба  сказ  береться  –  
Гуде,  як  потяг,  і  кричить  "ура!",
Стріляє  громом,    полум’ям  плюється  
І  воду  ллє,  неначе  із  відра.

Усенький  вечір    гостить  землю  ревом.
Лице-  мара,  без  місяця  і  зір.
Трясуться  вікна  і  в  саду  дерева,
Бездомні  пси  налили  ляк  у  зір.

Усенький  вечір  серце  жде  на  тишу.
І  гул  урешті    стулює  свій      рот.
Вікно  сміливо  відчиняю,  дишу
Вологим    киснем  о́після  спекот.
05.07.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)