В віках попи чужим служили,
Були інструментом ка.т.м.
Соб.ки рвали наші жили,
За пастухів були рабам.
Щоб геть розтала паволока,
Гниле й нечисте заглушіть.
Попам не вірте, засторога,
Чорноризь в серце не впустіть.
Веде до Всесвіту дорога,
Щілину в серці залишіть.
Відкрийте Душу для Дажбога,
Черпайте з Вічності й беріть.
Щоб зажили і не тужили,
Щоби зійшла чорноризь в ніч.
Щоб Бога Світлого славили,
Як предки наші… - Повсібіч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Волиняка