Чи лихая то година… бідна ж Катерина,
Що обрала знов чуж.нця, що немає сина.
О, р.би, р.би без.озклі, що ж ви наробили…
Шапку гетьмана Украйни ж..у водружили.
Скиньте ж шлеї чорнориззя гнилої покори,
Невже теле.ні забули вже й голодомори.
Оплювали Ваших діток… рідних чаєняток,
То відстрілюють, то судять її пташеняток.
Раз ти русич,знать бандера, ю.а бє копитом,
Й з резервації х.д.ба обзива бандитом.
Голубочки злозачаті хазяями в хаті,
Не проб’єш ефіру ставні в сат.ни печаті.
Схаменітеся ягнятка, драної обори,
Чиї соплі… чия влада, чиї пракулори?
Тищу літок ост.л.пи… ходите по колу,
Пора певно розбудити… славу захололу.
О, раби, раби безм.зклі що ж Ви наробили,
Не дай Бог із хазяями візьмуть й Вас на в.ли.
Просинайтеся, прозрійте, придивітесь б.с це.
В пеклі звичай, пофіговим «найтепліше» місце!
Скільки можна городити дурня по приколу,
Пора певно кропивою Вашу ж.пу голу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Волиняка