Перегоріло
почуття на попіл...
Розвіє вітер
ніби й не було?
Прийде у сні
лиш тінь -
у пам‘ять постріл,
прошиє наскрізь
душу та чоло.
Ім‘я на згадку
збережу мов кулю.
Лікує вправно час,
його то ремесло.
Приймаючи розлуку
як пілюлю,
відчую Фенікса
за спиною крило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Ірин Ка