Прикрутило, як ніколи,
Що пора вже ожениться,
То ж подався наш Микола
До Варвари - удовиці.
Квіти, торт - все, як годиться,
Розказав мету приходу,
Розцвіла враз молодиця
(Вона гарна була зроду).
Сіли, випили по чарці,
Щоб не тратить часу марно,
Закортіло спитать Варці:
-А у вас хазяйство гарне?
Коля випив другу чарку,
З гордістю почав дивитись,
Заспокоїв зразу Варку:
-В мене є чим похвалитись!
Повний хлів всього я маю:
Кролики і всяка птиця,
Три свині, корова Майя
І ще тільна є телиця.
Гарний сад і два городи
(Буде десь біля гектара),
Все в оточенні природи,
То потрібна мені пара.
Бо без рук жіночих, бачу,
Не дам ради всьому тому,
Вас прошу і ледь не плачу,
Їдьмо разом вже додому.
Жінка Колю геть послала,
Всю скотину його й птицю,
Бо не те хазяйство мала
На увазі молодиця…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Катерина Собова