Не корюсь долі

Десь  загубились  молоді  літа,
А  волосся  сивиною  вкрилось.
Моя  надія  в  осінь  відліта,
А  щастя  по-новому  відкрилось.

У  душі  грає  юність  молода,
А  дзеркало  назад  повертає.
Уже  не  молоднеча  та  хода,
І  час  сторінки  мої  гортає.

А  у  посмішку  вкралась  гіркота,
Літає  дивовижна  заметіль.
Більше  до  душі  мені  простота,
Серце  радує  тиха  водевіль.

А  я  примхливій  долі  не  корюсь,
Малюю  свої  стежки  у  мрію.
З  твого  єства  кохання  я  нап'юсь,
І  як  перший  раз  кохать  зумію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Віктор Варварич