Скачуть на деревах жваві горобці,
І солов'їний спів в небі лунає.
Сонячний промінчик на твої щоці,
Грається і в твої коси стрибає.
Ясний день тримає щастя у руці,
І вимальовує чудні портрети.
Добру пораду дають нам мудреці,
Вечір ховає людські силуети.
А час біжить немов та бистра ріка,
І нам його уже не наздогнати.
Припливає думка до материка,
І швидко іде до своєї хати.
А на подвір'ю встеляється туман,
Надвечір'я у гості подалося.
Я п'ю жагучого кохання дурман,
А твоє єство на моє вляглося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2020
автор: Віктор Варварич