Я йду життям - воно мене все кличе,
Буває, що блукаю між доріг,
Їх у житті пройти потрібно більше,
Обрати, щоб свою серед усіх.
Я йду - буває навіть без дороги,
А інколи крокую навмання,
Я впевнена, що всі вони від Бога,
Але одна з них, точно є - моя.
За спиною я чую пересуди,
З чиєюсь перетнулися шляхи,
Йшли поруч вороги, і справжні люди,
Були й такі, що не дадуть руки.
Якщо в житті мені і пощастило
То знаю, що на добрих лиш людей,
Коли в дорозі падала безсило,
Давав хтось руку, чи то серце із грудей...
Я йду своїм життям - воно для мене
Безмежне - все в дорогах навкруги,
А світло то червоне, то зелене
Вже видно доля і все з Божої руки.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: синяк