Туманом сивим плаче небо,
Чи розлилися так жалі,
Я в літо повернусь до тебе,
Букет поставлю на столі.
Парує вже духм'яна кава,
І очі в очі - ніжно так...
З тобою в літо заблукала,
Та осінь мариться однак...
Про неї нагадав цей ранок,
Сумним туманом за вікном,
Як добра кава на сніданок
Наша розмова за столом.
Нехай туман - в душі в нас літо,
І пахнуть квіти на столі,
Не буду я роки лічити
Поділимо твої й мої.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2020
автор: синяк