Хочу зібрати воєдино, що мені дорого і єдино.
Шліфую нову свою Грань,
Містерію у своєму житті,
як променистий живий кристал -
частку нетліючого Вічного Життя.
Шукаю на свої питання відповіді.
ПРОБАЧ, Господи, в Милосерді своєму,
сліпі наші Душі.
НАВЧИ вірити, коли Розум вопієт про втрачене.
ЗБЕРЕЖИ сріблу нитку між нами,
адже охороняєш навіть піщинку малу,
сніжинку талу.
ПОМИЛУЙ, в твоїх руках моя Душа.
ВРЯТУЙ, обертаючий Колісницю Небесну.
НЕ ВІДОКРЕМ від Великого Логосу Вічності.
Світло та Любов Життєдайному!
Алілуя Променистому!
Алілуя Всемогутньому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Svitlana_Belyakova