На кленовім містку
Ми зустрілись з тобою весною,
В тихий вечір такий
Коли плив над рікою туман.
Соловей нам співав
Зорі кликали нас за собою,
І солодким таким
Твоїх губ був кохання дурман.
Сонце ми зустрічали
Тримаючись ніжно за руки,
Очі в очі дивились
Ми йшли і не знали куди
І такими приємними
Нам були ніжності муки,
І серця треперали
Й не чули приходу біди.
А біда вже стояла
Сміялася тихо нам в спину
Над невинним коханням
Ворожим махнула крилом,
Ми не знали тоді,
Коли голуб кохання наш линув,
Що війни скосить куля його
Наче ліс бурелом...
Не вернуться роки
Та весна, що приходить до мене,
Твоїм образом ніжним
Все будить мене кожну ніч,
Я все йду на кленовий той міст
І ти йдеш біля мене,
І губами торкаюся я...
Твоїх губ... Твоїх пліч...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: синяк