Наповнена до краю я Тобою...
Уже не в силах втримать цю жагу -
Солодко стогне, манить за собою,
Воліє знищити буденності нудьгу.
Неспішно пестити і ніжно доторкатись,
Поволі міцно одне в одного вростать,
Одним медовим трунком упиватись
І цілувати одне одного вдосталь...
Завмерли час, і простір, в сьогоденні
Замовкли звуки, аж до німоти...
І не збагну, що коїться і де я,
Одне важливо - поруч знову Ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Vita D.