Невже нам доля хоче дати шанс
Який ми вдвох з тобою упустили,
Чомусь тоді ми як в пітьмі бродили
Знову для нас розкладений пас"янс.
І ніби кожен взятий з нас на "мушку"
Вдає гримасу при поганій грі,
Латають душі дірку на дірі,
А по начах ридають у подушку.
Але той шанс не обирав і нас
Бо в кожного була своя дорога,
Не запитаємо ми ні в людей, ні в Бога
За втрачене - не судить навіть час.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: синяк