подивіться ліворуч, подивіться праворуч,
дивіться куди хочете, навіть у бінокль:
ви не побачите правди, не побачите причин,
а самі лише дуже невтішні для всього, що є, наслідки.
ми не знаємо, чи справедлива наша боротьба,
ми лиш спрямовуємо нашу ненависть правильно.
гине багато людей, ще більше – з'їжджає з глузду.
божевільні й поранені стогнуть, кричать цілий день –
це справжня моральна мука для нас, що в цьому винні.
нас називають героями. це – ніби й почесно.
дим, немає чим дихати. спека чи холод – ніхто
крім нас не може чи не хоче бути тут;
ми – не хочемо теж, та нічого не вдієш:
ми не хочемо й падати, як впали б, наприклад, ви.
нас називають дурнями. це – справді дуже погано.
навряд чи ми звідси підемо:
хай ті, що так кажуть, марять,
що боремося за них. ми – приречені на поразку,
якщо в це повіримо. люди, до чого тут ви?
стій презирливо й бийся. ти – на своїй землі,
твої наміри – чесні. відкинь останню надію.
стій безстрашно, й роби, що можеш:
ти стоїш перед спробою чести, –
підкоряйся лиш поклику серця,
як останній з людей на землі.
ми знаємо, як ми стали людьми війни.
наш обов'язок: бути нещадними,
отже, це – наше право.
браття, борімося аж до самої клятої смерти!
ваше останнє зітхання буде:
я виграв, а ти – програв.
герої, тримайте лінію! тут буде лінія трупів,
що її буде видно з космосу. чули? небо – за нас!
нас називають дурнями. ви – легендарні дурні,
з піснями про вас маршируватимуть
нові покоління героїв.
настане день – сюди приходитимуть люди
грати в шахи, гуляти з дітьми,
слухати солов'їв.
казатимуть: тут гарно, дуже гарно!
герої боролися чесно
як один, і ніхто не втік.
герої, увага: ворог знов наступає.
шикуйтеся! це вже – востаннє.
наша доля: загинути;
наш обов'язок: вбити їх якомога більше;
крім нас тут немає нікого,
ми – останні з людей
heroes, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Alisson