Ти закохався в ці ранкові хвилі,
Вони тебе зуміють потопити.
Від хвиль бувають кораблі безсилі,
Але без них вони не можуть жити
В обіймах ночі - темної коханки
Ти втратив розум, а, можливо, й душу.
Зустрінеш ти мої руді світанки,
Але тобі лиш усміхатись мушу.
Тікаючи від тихої пустелі,
Пірнай у шторм, зібравши всю сміливість,
І головою вниз лети зі скелі.
Це твій політ! Знайди свою можливість.
Пірнай в міцні обійми океану,
Давно твоя розтанула свідомість.
Куштуючи солодку цю оману
Дістанешся лиш дна вкінці натомість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Анастасия Яковлева