Житиму…

Житиму,  як  Богові  завгодно.
Намагалася  гребти  по-життю  сама  -
наївна  простота.
А  якщо,  зібрати  витрачені  результати  разом,
то  виявиться,  що  човен
стояв  на  місці.
Хоч  і  молилася,  і  сліз  пролила  лавину.
Ніагарському  водоспаду  не  під  силу,
даремно  тільки  витрачала  силу,
а  скринька  відкривалася  просто  -
не  вистачало  мені  духовного  зростання.
Ось,  куди  треба  витрачати  сили,
моральні  і  фізичні.
Слава  Богу,  що  спохопилася
не  надто  пізно,  з  Душею  на  покаяння,
звернув  Господь  і  на  мене  свою  увагу.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Svitlana_Belyakova