Перетинаю річку
Я пішки – крокуючи
Дном, де замість
Асфальту і каменю
- Глина й пісок,
Посередині – невидимий
Колись острів.
Без хати, чи –
Бодай – звіра
Чи птаха гнізда.
Озеро посередині,
Тин замість воріт –
Синява річки довкола,
Сонце зверху зігріє
Думки чисті мої.
А я за руку
До острова тебе
Дном поведу,
Ти не бери
Човен свій –
З ним не
Пускають назад,
Ти загубиш вітрила
Й залізний той низ
Надважливий назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: KunYKA