Дорога в Небо, мабуть, не для мене –
Не Ангел на шляху земнім своїм,
Я грішною, напевно, народилась,
Й життям іду далеко не святим…
Не маю крил, хоча люблю літати
У снах, в думках, у мріях й наяву,
Але святою вже мені не стати,
Хоча покірно і покуту я прийму.
Дорога в Небо, мабуть, не для мене,
Моя кудись у бездну пролягла
Але мене ще витримати треба –
Тікатиме від мене й Сатана.
Тому живу і буду й далі жити,
Допоки стрілки оббігають циферблат,
Бо Волю Божу не втомлюсь чинити,
Хоча можливо, хтось тому й не рад…
Дорога в Небо, мабуть, не для мене,
Занадто чиста, світла й неземна,
То ж огорнувшись в будні повсякдення,
В життєвих клопотах минають і Свята…
Свої чесноти вберігаю чемно,
Хоча життя гріхами туго вповило,
То ж житиму між Небом і Землею,
Й ніколи справді не впаду на дно…
15.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Lilafea