Літні трави вже покошені,
Дрібний дощик далі моросить.
А душі росою зрошені,
Нам треба минуле відпустить.
Серце зранене ти лікуєш,
Так ніжно мене обіймаєш.
Полум'яно вуста цілуєш,
Шепочеш, що мене кохаєш.
З тобою про все забуваю,
Лечу у незвідані далі.
Від твого кохання згораю,
А щастя пишу у скрижалі.
До твого серця я мандрую,
І тебе люблю немов весну.
Чудові троянди дарую,
І пісню співаю голосну.
А ти дивовижна панянка,
В тобі мого кохання - струна.
Ти є одвічна полонянка,
Ти, любове у мене одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2020
автор: Віктор Варварич