Розкришилися давні скоринки
В теплих пальцях теперішніх днів,
Ті засохлі шматки, ті частинки
З тіста болю, що час недоїв.
Крихти падали прямо під ноги,
Вийшла мрія і віник взяла,
Кожну крихту миттєво з підлоги
У минуле навіки змела.
В кухні радість вже піч розтопила,
Свіжий хліб на світанку спекла,
Ще гарячим мене пригостила,
З ним у душу мою увійшла.
Де пригрілися свіжі скоринки
В теплих пальцях теперішніх днів,
Ці духмяні шматки, ці частинки,
З тіста щастя, що час замісив.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Sukhovilova