В обіймах невагомості і ласки
У сні твоїм я Музою була.
І зоряна безмежна світла казка
Фантазій насолоду нам плела.
Таїною запахло диво круто,
П*янило, проникало в душі нам.
Кохання розквітало, ніби рута,
Під місяцем лягав блискучий трап.
Поезія розлита океаном
В полоні дотику магічних слів.
Невже цей загадковий сон омана?
Бо місячний окраєць млів і млів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)