Ой, берізонько-берізко,
Чом ти нахиляєш низько
Кучеряві коси-віти?
Ти скажи мені одразу,
Може хто тебе образив,
А чи дощ, чи сильний вітер?
-Віти до землі схиляю,
Бо любою її як маму,
Що життя мені дала.
Дощу й вітру не боюся,
За життя своє борюся,
Хоч тоненька я й мала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський