Я піду до житнього поля
Пригадаю, як ми гуляли
Між ромашок сховалась доля
В небі зорі, ніжно сіяли
Та навіщось… Розлучилися
Не змогли вберегти, ми любов
Коси сріблом…. Притрусилися
Туди йду, спішу, я знов і знов
І думки про тебе коханий
Блукаю, під місячним сяйвом
Біль, щем в серці, невгамований
Нам бути, не судилось разом…
Вірш зі скрині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Ніна Незламна